Україна посилює курс на імпортозаміщення в авіації: головне – не заважати, а створювати умови для розвитку
Київ • УНН
Україна активно розвиває імпортозаміщення в авіаційній галузі, замінюючи радянські компоненти вітчизняними. З 2019 року діє Держреєстр імпортозаміщення, що стимулює внутрішнє виробництво для оборонно-промислового комплексу.
В умовах повномасштабної війни Україна продовжує вибудовувати власну інженерну та виробничу незалежність – насамперед у критично важливій сфері авіації. Один із пріоритетних напрямів – імпортозаміщення, що передбачає відмову від радянських і російських комплектуючих на користь вітчизняних рішень. Йдеться не лише про деталі чи матеріали, а про повноцінну перебудову підходів до виробництва, ремонту й модернізації літальних апаратів, пише УНН.
Деталі
Історично Україна успадкувала значну кількість авіаційної техніки ще з радянських часів. Однак у сучасних умовах залежність від комплектуючих радянського та російського виробництва стала значною проблемою. Для її подолання у 2019 році Уряд затвердив Порядок формування і ведення Державного реєстру імпортозаміщення та кооперації в оборонно-промисловому комплексі. Документ мав на меті налагодити системний підхід до заміщення критично важливого імпорту, створивши єдину базу даних українських виробників і споживачів продукції оборонного призначення, постачання якої ззовні було припинене, а також стимулювати розвиток внутрішнього виробництва.
У листопаді 2020 року Кабмін схвалив Концепцію Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки. Програма передбачала імпортозаміщення, модернізацію виробництва, сертифікацію авіаційної техніки за міжнародними стандартами, а також – до початку повномасштабного вторгнення – щорічне фінансування в обсязі близько 2 млрд грн.
Попри ухвалені документи та окреслені пріоритети, на практиці реалізація програм імпортозаміщення стикнулася з низкою викликів. Як зазначають учасники ринку, до початку повномасштабного вторгнення реалізація положень Реєстру імпортозаміщення та державної програми була фрагментарною, а після 2022 року проблема дефіциту критичних компонентів загострилася, однак реальних і дієвих механізмів імпортозаміщення досі бракує.
Під час профільних дискусій представники галузі неодноразово наголошували, що без реальної міжвідомчої координації, адресної підтримки виробників та оновлення нормативної бази імпортозаміщення в авіаційній галузі залишатиметься гальмом у модернізації техніки та забезпеченні обороноздатності. Серед ключових викликів – складність пошуків та постачання критичних вузлів і агрегатів, нормативно-правове забезпечення щодо комплектуючих так і дозвільної документації виконавців робіт.
Під час круглого столу "Імпортозаміщення в авіаційній галузі України: виклики та можливості" начальник управління первинної льотної придатності Головного управління Державної авіації України Микола Грищук повідомив, що ще у 2016–2017 роках Головне управління впровадило європейські вимоги з військово-льотної придатності.
За цей час багато підприємств України отримали схвалення у нас, і робота в цьому напрямку, скажімо так, навіть під час російської агресії ще пришвидшилась. Багато підприємств подають заявки на схвалення. Так, це вимагає багато часу, вимагає підготовки фахівців, знань правил, але ця робота дозволяє те, що сертифікати, видані нами, визнаються в країнах світу
Слід зазначити, що роботи з ремонту та модернізації авіаційної техніки також підлягають сертифікації. Це означає, що виконувати такі роботи мають право лише ті підприємства, які володіють необхідним досвідом, технічними можливостями та відповідними дозволами.
"Що стосується внутрішнього сектору, то в основному схвалення отримують організації-розробники для модернізації нашої застарілої техніки та виготовлення комплектуючих до неї", – розповів Микола Грищук.
Експерт також наголосив, що ще у 2018–2019 роках Національна рада з питань льотної придатності Міністерства оборони США провела оцінювання системи льотної придатності державної авіації України. Наразі, за його словами, ГУДАУ у 2023 році отримало відповідне схвалення, пройшло аудит НАТО і підтвердило відповідність вимогам.
Таким чином, попри складність ситуації, пов’язаної з використанням застарілої радянської техніки, її підтримка у справному стані залишається критично важливою для обороноздатності України. Українські підприємства та інженери мають достатній досвід, знання й технічні можливості для заміщення вузлів та агрегатів російського і радянського походження, однак відповідний процес не може відбутися одномоментно та потребує чіткої координації зусиль, оновлення нормативної бази та адресної підтримки з боку держави. Як підкреслюють фахівці, головне в цьому процесі – не заважати, а створювати умови для розвитку.
Нагадаємо
Командувач армійської авіації Збройних сил України полковник Павло Бардаков раніше зазначив, що Україна наразі не має можливості повністю відмовитися від використання радянської авіаційної техніки і надалі буде модернізувати її для підтримання бойових спроможностей, адже, попри постачання західних зразків, бойових задач не стає менше. За його словами, підтримання боєготовності авіаційної техніки включає пошук і закупівлю запчастин за кордоном, імпортозаміщення, виробництво деталей силами українських заводів та навіть "канібалізацію" – зняття окремих елементів з інших вертольотів. За словами Бардакова, головне – щоб техніка була справною й могла ефективно виконувати завдання.
